Народився Героєм: роковини Героя України Андрія Кизила

0
560

Сьогодні роковини з дня загибелі нашого земляка Героя України Андрія Кизила.

29 січня 2017 року командуванню 1-го механізованого батальйону було поставлено бойове завдання розгорнути два спостережні пости перед передовими позиціями противника. О 4-й годині ранку штурмова група капітана Кизила в кількості 19 бійців, висуваючись на позиції для зайняття спостережних постів, виявила ворожу диверсійно-розвідувальну групу та вступила у вогневе зіткнення.

В результаті бою противник був вимушений відступити до своїх позицій. Під час відходу сил терористів розпочався артилерійській обстріл зі сторони противника. Капітаном було прийнято рішення зайняти взводний опорний пункт (ВОП) противника задля збереження життя і здоров’я військовослужбовців.

Під час зайняття взводного опорного пункту терористів розпочалось бойове зіткнення штурмової групи з переважаючими силами противника. Внаслідок бою противник зазнав втрат у кількості 20 терористів, одного бойовика «ДНР» взято в полон.

Після бойового зіткнення капітан А. Кизило організував оборону цього ВОП до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Штурмова група відбила атаку противника, після чого зі сторони терористів знову розпочався артилерійський обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення артилерійського снаряду в окоп капітан Андрій Кизило загинув.

1 лютого 2017 року за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені в захисті суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, самовіддане служіння українському народові Президент присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» заступникові командира механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади капітану Андрієві Кизилу (посмертно).

Міський голова Олександр Цебрій:

-Я особисто знав Андрія. Пам’ятаю його життєрадісним та енергійним хлопчиною… і в той же час не по роках мудрим та відданим своїй справі – служінню Батьківщині.

Цього ж дня рівно 100 років тому під Крутами такі ж молоді й відважні курсанти віддали свої життя у боротьбі за незалежність Української держави.

З глибокою шаною схиляю голову перед мужнім подвигом майора Андрія Кизила та хлопців-курсантів, які є прикладом справжньої відваги та героїзму.

Прес-офіцер бригади капітан Олена Мокренчук:

— Ви бачили його очі?.. Таким очам не можна не вірити. І люди йому довіряли. Під його командуванням більше як сто бійців брали участь у боях поблизу Петровського та Нової Ласпи, півтора року утримували оборону на одному з найважливіших напрямків поблизу Волновахи. Його поважали та беззаперечно слухалися набагато старші й досвідченіші бійці, які пройшли важкі бої на початку АТО, до його думки дослухалися навіть старші командири. Андрій ніколи нічого не робив спонтанно — завжди тільки ретельно продумано.

БФ “Повернись живим”:

-Вже перших двохсотих вивезли. Говорять, що серед них замкомбата», – розгубленим голосом промовляє водій грузовика. Не повірив цьому. Не хотів вірити в це навіть тоді, коли дивився на тебе. В душі кричав: «Де усмішка? Де погляд? Де жарти про колишніх військових і волонтерів?..»

Ти завжди шукав ідеальне. Навіть, якщо не знаходив, просто творив його. Такий собі максималіст у погонах. Твоєму холодному розуму заздрили, виваженості вчились. Ніколи вголос не говорив свої претензії, ти їх мовчки ліквідовував наполегливою працею. Як ворогів – один за одним.

Такий юний, а вже вмів виконувати найскладніші військові дії. Не раз відбивав наступ ворога і переслідував його. Але пронизливий свист падіння міни завершив твій останній політ, Орел! Мав честь тобі допомагати й тиснути руку.

Ти не став Героєм, бо народився ним.

Пам’яті Андрія Кизило (02.05.1993 – 29.01.2017).

Залишити відгук

Please enter your comment!
Введіть Ваше ім'я