Тарас Чухліб: пам’ятник гайдамакам в Умані буде сприяти зміцненню дружніх зв’язків між українським та польським і єврейськими народами

0
814

У 2018 році виповнюється 250 років від часу Великого Повстання в Україні проти засилля іноземної влади, яке отримало гучну і контроверсійну назву Коліївщини. З питаннями прокоментувати цю важливу для усіх українців подію “БУЛЬВАР ГОРДОНА” звернувся до доктора історичних наук Тараса Васильовича Чухліба.

-Тарасе Васильовичу, як Ви прокоментуєте 250-річчя Великого Повстання?

-Весною 1768 року Максим Залізняк та його сподвижники розпочали одне з найбільших тогочасних повстань нижчих та середніх станів у Східній Європі, що отримало назву Коліївщини. Це повстання мало з одного боку національно-визвольне, а з іншого – соціальне, релігійне та етнічне спрямування. Його ватажки закликали українське населення до визволення з-під іноземної влади Корони Польської, звільнення від економічного гніту місцевих панів, орендарів та лихварів, а також відновлення повноцінного існування Православної Церкви на Київщині і Черкащині. Кожен народ світу має право на вшанування своїх національних героїв та мучеників. Власне, Максим Залізняк та Іван Гонта вже за свого життя стали героями, очоливши велике повстання за свободу свого народу. Їх можна назвати також і мучениками, тобто – жертвами, які постраждали від тогочасного панівного режиму. Адже Івана Гонту привселюдно четвертували після жахливих тортур, а Максим Залізняк був катований та помер у сибірському засланні.

-Але, Тарасе, чи не розсварить пам’ятник гайдамакам-різунам в Умані сьогодні нас, наприклад, з Польщею та Ізраїлем?

-Думаю, що ні в якому разі не посварить. Навпаки . Адже знання та розуміння спільних сторінок історії, якими б конфліктними вони не були свого часу, призводить до одного висновку – сучасні представники наших націй не повинні більше робити того, що буде роз’єднувати нас сьогодні і в майбутньому. Сьогодні у Варшаві стоїть не один пам’ятний знак на честь вшанування поляків під час т. зв. Волинської трагедії 1943 року, а на території Польщі й до цього часу проживають нащадки постраждалих у тих жахливих подіях українців. А у другій столиці Ізраїлю, місті Бєер Шева, одну з центральних вулиць названо на честь Самуїла Шварцбарда, вбивці очільника українського національно-визвольного руху початку ХХ століття Симона Петлюри. Держава Польща та Ізраїль вшановують своїх національних героїв, а Українська держава – своїх.

-Чи не буде ображати відзначення 250-річчя Великого Повстання гідність євреїв, а також поляків, які проживають в Україні?

-У даному контексті можна сказати, що сприйняття подій Коліївщини та зайняття повсталим козацьким військом Умані 9 – 10 червня 1768 року усвідомлюється сьогодні у контексті кількох історичних пам’ятей – української, польської та єврейської. Українці вшановують своїх героїв, бо Максим Залізняк та Іван Гонта звільнили це місто й відновили у ньому традиційний суспільно-політичний устрій у вигляді Гетьманщини. Вони боролися, мучилися і загинули за свободу свого народу! Думаю, що сучасні громадяни України польського та єврейського походження також будуть шанобливо ставитися до встановлення пам’ятника українським борцям за свободу. Адже ми шануємо й оберігаємо єврейські й польські пам’ятні місця в Умані – могилу цадика Нахмана та споруджений родиною Потоцьких парк «Софіївка».

 

 

 

Залишити відгук

Please enter your comment!
Введіть Ваше ім'я