«Тінь Гойї» в Умані. Уманська художниця та іспанський скульптор презентують проект, який висвітлює проблеми суспільства усіх часів

13 Березня 2017 14:37 Коментарів 0 Анонім Переглядів: 426

У ХІХ столітті він писав картини про гострі проблеми політики, суспільна та релігії, за що його ледве не стратили… Сьогодні, проблеми, які  2 століття тому підіймав іспанський художник Франсіско Хосе де Гойя, зробили актуальними умаська художниця Одарка Дьома-Пісна та іспанський  скульптор Карлос Гарсіа Лаос. 11 березня місті презентували  виставку  картин та скульптур "Тінь Гойї".

«Ця виставка - це ще один доказ того, що попри розвиток технологій людські проблеми залишаються незмінними. У своїх роботах я зачепила 9 актуальних тем для нашої країни,» - розповідає Одарка Дьома-Пісна.

«Вечірня Умань» пропонує вам віртуальний тур  виставкою. У першій частині презентуємо роботи Одарки Дьоми-Пісної.

КУДИ «КОТИТЬСЯ» СУЧАСНИЙ СВІТ? До мети, яка виправдовує засоби? А мета – це власні інтереси, які окремі індивіди ставлять вище за інтереси інших людей, а іноді і вище за їхнє життя, а то і долю цілих народів? Про таке явище кажуть – «іти по трупах», а поведінка таких індивідів підпадає під визначення поняття «ЕГОЇЗМ». Егоїзм (давньогрецьк. еу, лат. еgo – «я»). В сучасному світі егоїзм прогресує, він перемелює все на своєму шляху. 
Часто «егоїзм» межує із злочином. Коли багатство, яке полягає в комфортному заможному побуті, вартує людських життів, то такий егоїзм – злочинний. В релігійному ж тлумаченні ЕГОЇЗМ – це ухилення від ВОЛІ БОЖОЇ. Проте слід пам’ятати стару, як світ, істину, що люди, які живуть тільки для себе, НІКОЛИ не бувають щасливими. 


КЛЯТВА ГІППОКРАТА. Її дають всі лікарі та не всі можуть і хочуть дотримуватись. Не можуть, бо нема можливості допомогти хворим без ліків, які коштують все дорожче і дорожче, а Конституція України не забезпечує громадянам держави обіцяне безкоштовне лікування. На полотні ж зображений ескулап у венеціанській масці, який не хоче виконувати клятву Гіппократа. До нього тягнуться руки хворих в крові і з грошима. Він вибирає з грошима. 
Побачити картини вживу можна до 30 березня, після чого частина експозиції відправиться в Київ. Картини Карлоса Гарсіа Лаоса «Вечірка» презентує у другій частині віртуального туру. 

«МОЯ ХАТА СКРАЮ … нічого не знаю». Українців здавна вважали великодушним, добрим та милосердним народом. Звідки ж узялася така негативна приказка? Століттями український народ зазнавав утисків, поневолення, гноблення і геноциду від ворогів-сусідів. Тож і менталітет поступово викривлявся, бо в козацькі вільні часи ця народна мудрість звучала інакше: «Моя хата скраю — першим ворога зустрічаю!». Нинішній же варіант приказки є результатом викривлення менталітету в частини українців – БАЙДУЖІСТЬ ДО ЧУЖОЇ БІДИ. Цієї риси багатьом з нас треба позбутись. 


ЩО ВБИВАЄ УКРАЇНУ? Головні причини смертності українців – куріння, алкоголь, малорухливий спосіб життя і бідність. Кількість українців за роки незалежності скоротилася з 52 до 45,5 млн. осіб. Тривалість життя українців у середньому на 10 років нижча, ніж в країнах Європи. 
31% українців палять щодня, 20% — зловживають алкоголем, 10% — ведуть малорухливий спосіб життя. Близько 90% випадків серцево-судинних захворювань виникають через дію алкоголю. Будь- яка доза алкоголю несе непоправну шкоду організму. 

СТРАХ. Боягузтво – це пряма протилежність сміливості і мужності. В народній творчості цю негативну якість уособлюють зайці. Рушійною силою боягузтва є страх. Часто страх набуває патологічних форм, фобій, як от у зайців на полотні. Інакше для чого зайцям таке величезне і грізне військо? Іншого пояснення, як бажання заховати страх за агресивністю – не знайдемо. Всі відомі світові завойовники і жорстокі правителі насправді були психологічно ущербними особистостями, адже справді сильному не треба знущатись над слабким, не треба йти війною в інші країни, щоб довести свою силу чи самоствердитися. Такі дії можуть пояснюватись страхом перед власним народом і більш успішними сусідами. 

ДЕРЕВО ЖИТТЯ відоме українцям ще з прадавніх часів. Розквітле дивовижними різнобарвними квітами воно дійшло до нас на старовинних вишиваних рушниках. Чи може сучасне українське суспільство похвалитись такими пишними квітучими деревами? Навряд чи. Роди міліють, на дереві багато всохлого гілля і мало цвіту. Мабуть тому, що жінки самі руками-ножицями відрізають бруньки на дереві, перерізаючи пуповини ще ненародженим дітям, вважаючи себе мудрішими від Бо 

КОХАННЯ ЧИ ГРОШІ? Впродовж століть людство виробили прийнятні форми співіснування, які базуються на правилах і традиціях кожного народу. Головні моральні цінності кожної людини повинні бути такі: сім’я, свобода, праця, творчість, друзі, відповідальність, чесність, вихованість. Сутність моральних цінностей не змінювалась від Конфуція до наших часів. 
В сучасному світі моральні цінності похитнулися, а подекуди і втрачені. На перше місце виходять матеріальні цінності, тобто гроші. Коли гроші починають формувати мету діяльності людини, що ми і маємо у суспільстві споживання, це приводить лише до розпаду моральної картини світу. Вчені ж взагалі вважають ХХІ століття періодом кризи моралі сучасної молоді. Але досвід людства свідчить про те, що не все можна купити за гроші. КОХАННЯ ЗА ГРОШІ НЕ КУПИШ, а хто думає інакше, то він не знає, що таке кохання. 


ЩО Є СВОБОДА ДЛЯ ЛЮДИНИ? Одна з версій походження слова «свобода» йде від давньоіндійських слів «svo» — свій і «poti» — хазяїн. ХАЗЯЇН СВОГО ЖИТТЯ. Свобода – це можливість вибору варіантів подій. Відсутність вибору дорівнює відсутності свободи. Бик на полотні не має вибору, не має свободи, але він прагне її отримати. А це єдино можливо для нього через бій, кров, біль і страх. Його свобода сконцентрована в червоній шматі тореадора. Аналогічно в людському суспільстві: здобути свободу дуже непросто – іноді і справді через біль, кров і страх. Але все це відступає в небуття, коли перемагаєш і отримуєш свободу вибору свого життя. Та пам’ятаймо істину: треба бути гідним свободи. «Я вільний означає: «Я відповідальний за власне буття» (Еріх Фромм). 

ПЛАНЕТА-ГНІЗДО. А в гнізді деформовані яйця і хворі пташенята. Це може статися з планетою Земля і людством, якщо ми не схаменемось і не перестанемо власними руками нищити те середовище, яке дає нам життя: пробивати захисну оболонку Землі літальними апаратами, загазовувати атмосферу шкідливими викидами, отруювати річки, вирубувати ліси, розорювати чорноземи, засмічувати міста і села. Задумаймось, люди … 

Побачити картини вживу можна до 30 березня, після чого частина експозиції відправиться в Київ. Картини Карлоса Гарсіа Лаоса «Вечірка» презентує у другій частині віртуального туру.

 

 

Коментарі: